Просвіт сечового міхура: види патології та способи лікування
Випинання просвіту сечового міхура
Просвіт сечового міхура — це порожнина самого органу, він є і в сечовипускальному каналі. Сечовий міхур — це орган сечостатевої системи, який здійснює накопичувальну і видільну функції. Через орган сечової системи виділяється сеча, і при будь-якій патології органу може бути порушена працездатність всіх систем організму. У сечовому міхурі, як у посудині, накопичується сеча і при накопиченні виводиться через уретру (сечовипускальний канал).
М’язова оболонка складається з 3-х шарів:
- Зовнішній.
- Середній.
- Опуклий.
Всі вони тісно переплітаються і утворюють м’яз, який і виштовхує біологічну рідину, утворену нирковими органами, назовні. Орган виконує 2 функції: виступає в якості резервуара і евакуатора біологічної рідини. Жіночий орган менше чоловічого. У середньому місткість сечового міхура становить 200-400 мл Літні люди мають більш місткий сечовий міхур, так як м’язи з віком слабшають і розтягуються.
Сечовий міхур — дуже важливий орган, тому необхідно стежити за правильною роботою. Проблеми з сечовидільної системою порушують правильне функціонування всього організму. Важливо при наявності негативної симптоматики звернутися до лікаря, який проведе обстеження просвіту сечового міхура, просвіту уретри, поставить правильний діагноз і при необхідності призначить ефективне лікування.
Що таке дивертикулез
Дивертикулез сечового міхура — це випинання стінки, просвіту сечового міхура, при якому утворюється своєрідний мішок — дивертикул, в якому і накопичується біологічна рідина. Причиною розвитку захворювання можуть стати:
До розвитку хвороби може призвести хромосомна патологія. Симптоматика не виражена, тому діагностування проходить складно. Основний симптом розвитку хвороби — це постійне відчуття переповненого сечового міхура, часте сечовипускання.
Симптоматика розвивається, оскільки частина біологічної рідини залишається в випнутому ділянці просвіту, в дивертикулі. Якщо хвороба протікає важко, з ускладненнями, то можуть з’явитися болючі відчуття в нижній частині живота, кров’яні виділення.
Діагностику проводять за допомогою УЗД сечового міхура. Завдяки ультразвуковому дослідженню лікар може побачити випинання в просвіті. Іноді лікар призначає комп’ютерну томографію, цистоскопію. Лікують захворювання зазвичай за допомогою хірургічного втручання. Операція полягає в перев’язці випнутого мішка або його видалення.
Необхідно усунути причину появи дивертикулів.
Ультразвукове дослідження
Ультразвукове обстеження призначається пацієнту для того, щоб визначити, в якому стані знаходиться орган. Дослідження проводиться при використанні спеціальної апаратури, яка сканує орган акустичними хвилями, виводячи зображення на екран. Це дослідження призначається при:
До проведення ультразвукового дослідження протипоказань немає, однак воно не призначається, якщо у пацієнта стоять катетери на відкритих ранах, бо результати в даному випадку можуть бути помилковими.
Що може показати УЗД?
Після того як проведено дослідження, доктор аналізує результати УЗД. Лікар вивчає, в якому стані знаходяться орган, його стінка, який обсяг сечі залишився в міхурі, які місткість та стан контуру органу. Нормальним вважається рівний по контуру орган з товщиною стінки не більше 2 мм і эхонегативным вмістом. Доктор, розшифровуючи результати УЗД, може діагностувати:
Ультразвук вважається дуже ефективним способом діагностики, і сучасну медицину вже не можна уявити без цієї методики. Завдяки УЗД можна виявити розвиток патологій на ранніх стадіях і запобігти тим самим розвиток ускладнень, що ведуть часом до самих негативних наслідків.
Звуження просвіту уретри — стриктура уретри
Така патологія, як стриктура уретри, може бути набутої або вродженої. Хвороба розвивається з кількох причин. Найчастіше захворювання провокують:
При звуженні просвіту пацієнти помічають ослаблення струменя сечі, вони відчувають наростання тиску в період сечовипускання, відчувають, що не спорожнили міхур повністю. Коли хвороба протікає вкрай важко, і біологічна рідина (сеча) виділяється по краплі, потрібна термінова госпіталізація.
Терапія стриктури проводиться зазвичай консервативними методами. Лікування проходить шляхом бужування.
Бужування — це розширення просвіту, яке проводиться за допомогою введення в уретру спеціальних стрижнів різного діаметра.
Застосування бужей не лікує захворювання, воно лише дає тимчасове полегшення. Важливо розуміти, що головне — усунути причину патології. У ряді випадків лікарі вдаються до хірургічного лікування стриктури уретри. Хірурги проводять оптичну уретротомию або відкриту хірургічну реконструкцію.