Міхурово-сечовідний рефлюкс: причини, симптоми, лікування

Міхурово-сечовідний рефлюкс: причини і симптоми, діагностика, лікування

Міхурово-сечовідний рефлюкс являє собою зворотний відтік сечі. Тобто сеча потрапляє в нирки, рухаючись у зворотному напрямку по сечоводах. Це відбувається через утворення в міхурово відділі своєрідного клапана, що не дозволяє сечі проникнути в сечовий міхур і вывестись з організму. Клапан, в свою чергу, є наслідком стрімкого зростання тиску в сечовому міхурі за його переповненості.

Міхурово-сечовідний рефлюкс буває різною мірою (залежно від причин, що його спровокували):

До факторів, які можуть спровокувати дисфункцію клапана сечоводу можна віднести:

Основні симптоми міхурово-сечовідного рефлюксу:

1. Різке зростання температури тіла до 38,0 і вище)
2. Підвищення в сечі білка (виявляється шляхом здачі загального аналізу сечі);
3. Підвищення лейкоцитів в крові (виявляється шляхом здачі загального аналізу крові);
4. Сильний біль в області живота (іноді також в поперековому відділі).

Діагностика міхурово-сечовідного рефлюксу досить складна і, в основному, здійснюється шляхом микционной цистографії: в сечовий міхур через катетер вводиться спеціальний розчин, швидко викликає відчуття переповнення сечового міхура. Після цього проводиться рентгенівське обстеження двох станів органу: повністю заповненого і функціонуючого в момент спорожнення. Завдяки такому методу діагностики виявляються всі проблеми в роботі органів сечовивідної системи.

Існують два основних види міхурово-сечовідного рефлюксу:

При підозрі на міхурово-сечовідний рефлюкс у дітей, для більш точної діагностики часто застосовують урографію і цистоскопію. Також іноді застосовується метод радіоізотопного обстеження.

Лікування міхурово-сечовідного рефлюксу залежить від причини, що його спровокувала. В першу чергу необхідно усунути саме її. У разі, якщо після усунення основного захворювання, міхурово-сечовідний рефлюкс не проходить, можливо хірургічне втручання.

При розвитку рефлюксу як наслідок вроджених патологій сечового міхура, також призначається лікування хірургічним шляхом або ендоскопічна операція. Тільки такими методами можна налагодити нормальне функціонування клапана. Діти досить важко переносять цю форму лікування. Маленьких пацієнтів, в основному, оперують за допомогою цистоскопії.

Згідно з медичною статистикою, після операції досить швидко настає повне одужання.

При цьому не можна сказати, що якийсь із методів приносить кращі результати, ніж інші. Тому, якщо лікар рекомендує Вам пройти операційне лікування, не відмовляйтеся. В іншому випадку, навіть при активному постійному лікуванні, можливі рецидиви і серйозні ускладнення. Однак хірургічне втручання іноді може мати наслідки, такі як, наприклад, тривала реабілітація.

Також при лікуванні хірургічним шляхом ризик рецидиву все ж залишається (хоча й мінімальний), і в цьому випадку проводити повторну операцію вкрай небезпечно.

При ендоскопічному лікуванні велику кількість білка колагену вводиться під вхідний відділ сечоводу. Завдяки цьому стінка сечоводу набухає, і нормальна робота клапана повністю відновлюється. Білок колаген вводиться під час цистоскопії (через спеціальну трубку) при менш сильному наркозі, ніж при хірургічній операції. В даному випадку реабілітація проходить дуже швидко (3-4 дні) після чого пацієнту необхідно регулярно проходити обстеження на предмет виявлення ознак рецидиву.

Лікування міхурово-сечовідного рефлюксу може спричинити за собою наступні ускладнення:

Для профілактики рефлюксу необхідно:

1. Ретельно відслідковувати стан сечового міхура: регулярно здавати аналізи і проходити обстеження в уролога.
2. При призначенні лікаря регулярно приймати антибактеріальні препарати.
3. Звертатися за медичною допомогою відразу при появі хворобливих відчуттів в процесі спорожнення сечового міхура.
4. Дотримуватися спеціальну дієту зі зниженим споживанням жирних продуктів харчування, смажених і копчених страв і з підвищеним споживанням фруктів, овочів і свіжих молочних продуктів.

Пам’ятайте, що міхурово-сечовідний рефлюкс вимагає серйозного лікування, вибір якого може здійснювати тільки лікар. Тому при виникненні будь-якого роду дискомфорту в області живота і статевих органів (особливо при сечовипусканні) негайно звертайтеся за допомогою до фахівців.