Хронічний пієлонефрит
Хронічний пієлонефрит нирок
1. Причини хвороби
2. Симтоми
3. Як лікувати
Хронічний пієлонефрит – це має хронічну форму неспецифічне запалення ниркової тканини, викликаним бактеріальною інфекцією. Хвороба вражає слизову оболонку мисок, а в подальшому – кровоносні судини і паренхіму нирок. Це призводить до того, що нирка, на якій відбувається запальний процес, з часом зморщується і значно зменшується в розмірах.
1. Причини хвороби
Хвороба може бути наслідком не вилікуваного гострого пієлонефриту, або ж протікати без гострих симптомів з початку недуги. Такий пієлонефрит називають первинно-хронічним. Існує ряд причин, із-за яких гострий пієлонефрит переходить у хронічний. Це може бути:
Ці захворювання можуть спровокувати застій сечі в нирках, що позитивно діє на поділ мікроорганізмів.
Причиною пієлонефриту є інфекція. Найчастіше це кишкова і паракишечная паличка, рідше – стафілококи, стрептококи, а так само L-форми бактерій.
У більшій кількості випадків, хронічний пієлонефрит зароджується в дитинстві, особливо у дівчаток, після проявів симптомів гострого пієлонефриту. Наслідком інфекційних, або вірусних захворювань може бути повторне прояв загострень хронічного пієлонефриту. Але так як його прояви дуже схожі з супутніми симптомами вірусних та інфекційних захворювань, він залишиться не поміченим. Ослаблений організм і відсутність правильного лікування сприяють прогресії недуги.
2. Симтоми
Прояв симптомів хронічного пієлонефриту має досить складний характер. Він може кілька років прогресувати без чітких симптомів. Це спровоковано уповільненим запаленням в проміжній тканині нирки. Так само симптоматика обумовлена занедбаністю і розмірами запалення. За цими ознаками поділяють етапи пієлонефриту.
Перший – фаза активного запалення, що проявляється легкої тупий, іноді ниючий болем у попереку, загальним нездужанням, відсутністю апетиту, блідістю шкіри.
Латентна стадія найчастіше безсимптомна. Хоча запальні процеси тривають.
Фаза ремісії виявляється тупий ниючий болем у попереку, нездужанням, відсутністю апетиту, сухістю та неприємним присмаком у роті зранку.
Ускладнення при супутніх захворюваннях, таких як захворювання, сечостатевої системи, цукровий діабет, ракові захворювання статевих органів, досить часто викликають загострення хронічного пієлонефриту. Симптоми його схожі з гострим пієлонефритом. Це сильні болі в поперековій зоні, підвищення температури тіла, часто до 38-39 градусів, болем в животі, нудотою і блювотою. При обстеженні у пацієнтів помічається припухлість обличчя, набряклість повік, блідість шкіри.
3. Як лікувати
Лікування хронічного пієлонефриту, в першу чергу спрямоване на усунення першопричини хвороби. Так само підвищують стійкість імунної системи. Хворим призначається постільний режим і спеціальна дієта з виключенням жирного, смаженого і гострого. Так само призначаються сечогінні препарати, які нормалізують нормальний відтік сечі з нирки. Рекомендується вживати кавуни, дині, виноград, яблука. Так само застосовують антибіотики. Після закінчення лікування, кілька місяців приймають медикаменти з антибактеріальною дією, з обов’язковим їх чергуванням. Обов’язковим є прийом протиалергічних ліків та препаратів для профілактики запальних процесів. Використовуються також і народні засоби лікування.
Дуже часто хронічний пієлонефрит виникає при вагітності. Переважно це стосується вагітних, які хворіли на цистит, або гострим пієлонефритом. Основні симптоми починають проявлятися на 22-24 тижні вагітності. У цьому випадку загальний стан жінки сильно погіршується, спостерігається слабкість, озноб, нудота, блювання, підвищується температура. Так само з’являються болі в поперековій зоні. При несвоєчасному початку лікування, існує велика можливість викидня. При будь-якому з перерахованих вище симптомів, жінці потрібно звернутися до спостерігає її гінеколога. Лікар призначає комплексне обстеження, і часто визначає на стаціонарне лікування.
Лікування часто починається з зменшення тиску матки на сечоводи. Якщо дана маніпуляція не дає потрібного ефекту, вагітної роблять дренування сечі з нирки. У запущених випадках, наприклад, при гнійному пієлонефриті, видаляють фіброзну капсулу ураженої нирки, рідко – нирку видаляють. При цьому, найчастіше вагітність переривають, з-за високої ймовірності гнійно-септичних ускладнень.
Також при лікуванні, вагітній призначають антибіотики, в основному пеніцилінової групи, так як вони найменш шкідливі для плода. Курс лікування становить до двох тижнів.
Так само в період лікування вагітній призначають постільний режим і спеціальну дієту – виключається жирна, смажена, гостра, солона їжа. Корисні – фрукти, овочі, натуральні соки, каші. Так само бажано пити сечогінні чаї трав’яні збори.