Гіпоспадія: причини, лікування, ускладнення, профілактика
Що таке гіпоспадія? Причини і форми розвитку патології
Гіпоспадія у хлопчиків є однією з поширених урологічних патологій. Вона полягає у зміщенні отвору сечовипускального каналу зі звичного місця – вздовж стовбура статевого члена, в мошонку, промежину.
Симптоми хвороби
Гіпоспадія – це патологія будови пеніса, що характеризується зміщенням положення отвору сечовипускального каналу зі звичного місця розташування. Результатом стає порушення сечовипускання.
Зміщення отвору призводить до порушення формування і зростання уретри, у зв’язку з чим відбувається поступове викривлення пеніса. Гіпоспадія статевого члена суттєвим чином ускладнює (або робить неможливою) статеве життя чоловіка.
Патологія відбивається і на будові крайньої плоті, яка роздвоюється у верхній частині.
В залежності від розташування отвору уретри, виділяють:
Гіпоспадія рідко зустрічається в ізольованій формі, найчастіше патологія обтяжена порушеннями розвитку органів сечовипускання, поєднується з псевдогермафродитизмом, гормональними аномаліями.
Причини виникнення гіпоспадії у дітей
Гіпоспадія у дітей — патологія, яка закладається в організмі плода в ембріональний період. Поштовхом до розвитку хвороби може послужити:
Гіпоспадія у новонародженого визначається вже в пологовому будинку, батьки отримують подальші рекомендації, дитина спостерігається у дитячого уролога до моменту лікування.
Гіпоспадія дуже часто супроводжується рядом захворювань, таких, як пахова грижа, неопущеніе яєчок в мошонку, гідронефроз та інші. Всебічне обстеження, з якого починається лікування, дозволяє встановити наявність/відсутність супутніх захворювань та прийняти рішення про методи лікування.
Лікування
Лікування гіпоспадії у дітей полягає в проведенні хірургічної операції, що поєднує пластику статевих органів та відновлення їх функціональності.
Якщо лікарем встановлена гіпоспадія, у хлопчиків операції проводять на першому-другому році життя. Подібне хірургічне втручання не залишається в пам’яті дитини і не завдає шкоди психіці.
Кавернозні тіла статевого члена, відновлені в ранньому дитячому віці, надалі нормально розвиваються і чоловік не має проблем з потенцією і зачаттям.
В залежності від форми захворювання та ступеня тяжкості патології, дитина може перенести одне або кілька хірургічних втручань. Складні форми одночасно включають пластику зовнішніх статевих органів і уретри.
Оскільки уретра при гіпоспадії коротше, ніж статевий член, відсутній ділянку формують із шкіри, взятої в мошонці або крайньої плоті.
Метою операції є:
- Вирівнювання кавернозних тіл пеніса;
- Пластика уретри;
- Виведення отвору сечівника на верхівці головки статевого члена (норма);
- Косметичний ефект — гарантує відсутність психологічних проблем у пацієнта в подальшому.
Після операції отвір уретри розташований на голівці статевого члена, струмінь сечі виділяється під потрібним кутом.
Грамотно проведена операція дозволяє дорослому чоловікові вести повноцінне статеве життя, але дитина, оперований в дитинстві, повинен постійно спостерігатися у уролога аж до закінчення статевого дозрівання. Успіх операції багато в чому залежить від майстерності хірурга.
Лікування гіпоспадії у дорослих ускладнюється великою ймовірністю ускладнень.
Наявність дистальної гіпоспадії передбачає консультацію генетика, щоб диференціювати недорозвинення статевих органів і порушення статевого формування.
Ускладнення
Як і при будь-якому іншому хірургічному втручанні, в результаті операції по корекції гіпоспадії можуть виникнути ускладнення:
Оперувати дитину з діагнозом «гіпоспадія» необхідно, оскільки в подальшому він буде відчувати труднощі з сечовипусканням, проблеми сексуального характеру, що неминуче відіб’ється на рисах характеру і способі життя. Часто чоловіки з гипоспадією не можуть зачати дитину.
Профілактика
Для того, щоб мінімізувати імовірність появи патології будови пеніса, під час вагітності жінка повинна уникати впливу негативних факторів, до яких відносяться:
Хлопчика, у якого спостерігається гіпоспадія, необхідно показати фахівцеві до того, як йому виповниться півроку, щоб своєчасно вирішити питання про необхідність оперативного лікування.