Діагностика пародонтиту, як розпізнати хворобу вчасно

Однією з актуальних задач практичної пародонтології, на сьогоднішній день, є діагностика пародонтиту. Ця проблема вивчалася протягом багатьох років з застосуванням різних методів наукового дослідження, яке, в свою чергу, дозволило дати визначення основним диференціально-діагностичним ознаками хвороби.

Гінгівіт – попередник пародонтиту

Гінгівіт і пародонтит — це запальні форми захворювань пародонту, їх можна назвати найбільш часто зустрічаються (більше 95% ). Ці захворювання існують як окремо, так і в комплексі, тобто гінгівіт, як правило, виступає попередником пародонтиту, але при своєчасній діагностиці і якісному лікуванні гінгівіт не завжди закінчується пародонтитом.

Чому після видалення зуба може виникати болючість і як вгамувати біль, ви можете прочитати тут.

Діагностика пародонтиту

Пародонтит є запальним захворюванням деструктивного характеру. На діагностику люди вирішуються, як правило, після 30 років, при цьому в бесіді часто виявляється, що кровоточивість ясен є вже багато років. При ретельному огляді виявляється так званий симптоматичний гінгівіт: ясен з переважанням проліферативного або некротичного процесу.

Основною ознакою пародонтиту є наявність клінічного кишені різної глибини. Другим основним ознакою захворювання є резорбція кісткової тканини. Її можна виявити, тільки використовуючи рентгенограму або ортопантомограму. Зміни рентгенологічного характеру пов’язані з деструкцією кісткової тканини зубних перегородок, при цьому, на відміну від пародонтозу, не пошкоджуються ні глибокі відділи альвеолярного відростка, ні кістку щелепи.

Пародонтит

ActionTeaser.ru - ����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¿����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¸����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������µ����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¿����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¿����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������½ ����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¿����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������µ����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������º����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������»����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¼����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°

Зміни, пов’язані з пародонтитом носять локальний характер, не вражаючи інші кістки скелета. Третім основним ознакою пародонтиту є рухливість, зсув або розхитування зубів, що супроводжується клінічною симптоматикою.

Досить частими явищами можна назвати загострення хронічного, гнійного, а також абсцедирующего пародонтиту, при цьому проявляється загальне нездужання, піднімається температура тіла, аналіз крові свідчить про наявність в організмі запального процесу. Захворювання також сприяють освіта назубного нальоту, так званих каменів.

Цікаве по темі:  Афтозний стоматит у дорослих і дітей: лікування, симптоми, профілактика

Діагностика пародонтиту, згідно з клінічними проявами, виділяє три ступеня ураження:

  • легка;
  • середньої тяжкості;
  • важка.

Ця диференціація зручна для вибору ортопедичного, хірургічного та подальшого терапевтичного втручання.

Диференціальна діагностика гострого пародонтиту

Глибина клінічного зубодесневого кишені, ступінь руйнування кісткової тканини та ступінь патологічної рухливості зубів – це три основних симптому, за яким диференціальна діагностика пародонтиту визначає тяжкість захворювання.

 

Диференціальна діагностика гострого, що загострився, або загострення хронічного пародонтиту відштовхується від деяких комплексу симптомів, що супроводжують хворого:

  • загальне погіршення самопочуття;
  • біль в області певного зуба при механічних маніпуляціях (стискання зубів, жування їжі тощо);
  • набряк слизової оболонки альвеолярного відростка, а іноді навіть абсцес.

Особливі ознаки: абсцеси при пародонтитах з’являються з періодичністю в 5 — 7 днів, зазвичай вони поодинокі і з’являються один за одним, не повідомляються з пародонтальными кишенями, а локалізуються в ближній частині ясен, розкриваються самостійно свищевым виходом.

Лікування пародонтиту, як відомо, є тривалим процесом, враховуючи ступінь диференціальної тяжкості захворювання. Не варто забувати про те, що будь-яку тривалість лікування можливо звести до мінімуму, виконуючи просте правило – один раз в 6 місяців відвідувати кабінет стоматолога.

MAXCACHE: 0.42MB/0.00309 sec