Перікоронаріт

Перікоронаритом називається запалення тканин, які оточують коронку зуба, при утрудненому його прорізуванні.

Найбільш часто в хірургічній практиці зустрічається перікоронаріт зубів мудрості, прорізування яких відбувається в 18-30 років. Чому ж найчастіше зустрічається утруднене прорізування саме третіх молярів? Це пояснюється умовами, в яких прорізуються зуби мудрості:

 

  • Брак місця для нижніх третіх великих корінних зубів, через що вони часто розташовуються в гілки нижньої щелепи
  • Відсутність молочного зуба в місці прорізування третього моляра, через що кістка в цій області більш щільна, отже, зубу важче подолати цей бар’єр
  • Додатковою перешкодою для прорізування зуба мудрості є товста слизова оболонка, в якій знаходяться волокна щічної м’язи і верхнього констриктора глотки

Джерелом інфекції при перікоронаріті є обикновненная мікрофлора порожнини рота.

Симптоматика

За перебігом виділяють гострий і хронічний процес, гострий може бути у вигляді катаральної або гнійної форми.

При катаральному перікоронаріті пацієнти скаржаться на хворобливі відчуття позаду другого моляра при прийомі їжі. Слизова капюшона набрякла, гіперемована, болюча при дотику, гнійного відокремлюваного немає. Рот відкривається в повному обсязі. Визначається підщелепної лімфаденіт (збільшення і болючість піднижньощелепних лімфатичних вузлів).

У разі розвитку гострого гнійного процесу пацієнти скаржаться на сильні постійні болі в місці прорізується зуба мудрості. Больові імпульси могутт віддавати в скроню, вухо. Слизова навколо зуба гіперемована, набрякла, при пальпації виділяється гній і посилюється хворобливість. При поширенні процесу на крилоподібні-челюстную складку відзначається болючість при ковтанні, обмежене відкривання рота.

При гнійному перікоронаріті характерним явищем є збільшення і болючість лімфовузлів, може страждати загальне самопочуття — наголошується підвищена температура тіла, втрата сну і апетиту і т.д.

Хронічна форма захворювання характеризується скаргами на періодичну хворобливість і неприємні відчуття в області капюшона під час жування, застрягання їжі і поганий запах з рота.

Цікаве по темі:  Середній карієс

Слизова капюшона злегка гіперемована, набрякла, іноді відзначається болючість при пальпації. Рот відкривається вільно, болів при ковтанні немає.Лімфовузли можуть бути збільшені, незначно болючі при промацуванні.

ActionTeaser.ru - ����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¿����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¸����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������µ����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¿����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¿����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������½ ����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¿����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������µ����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������º����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������»����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¼����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°

Найбільш часто зустрічаються ускладненнями гнійного перикоронарита є абсцеси і флегмони сусідніх клітинних просторів, остеомієліт нижньої щелепи, може розвиватися гнійна форма лімфаденіту. Що стосується самого зуба мудрості, то він найчастіше прорізується з карієсом або навіть пульпітом, нерідко навколо нього розвивається Парадентальная кіста.

Хронічна форма має тенденцію періодично загострюватися, при цьому виявляється картина гострого гнійного процесу.

Проведення Дифдіагностика

Диференціальна діагностика даної патології не представляє значних труднощів, тільки хронічну форму слід відрізняти від хронічного пульпіту і періодонтиту.

Терапія захворювання

Вибір методу лікування залежить від стадії процесу. При катаральній формі достатнім буде обробка ураженої області розчинамиантисептиків, а також регулярні полоскання.

Якщо розвивається гнійний процес показано проведення перікоронаротоміі (розсічення капюшона) або перікоронароектоміі (висічення капюшона).Операцію проводять під місцевою анестезією за допомогою скальпеля або вигнутих ножиць. Після розсічення капюшона під нього слід покласти маленьку йодофрмную турунду. Якщо є гнійне відокремлюване, обов’язково потрібно залишити дренаж в рані.

Медикаментозне лікування спрямоване на усунення інфекції — призначаються антибіотики під прикриттям антигістамінних та протизапальних препаратів.Місцево показані ванночки з антисептиками, після прийому їжі на рану можна нанести протизапальну мазь (наприклад, Метрагіл Дента). Пацієнту приділити особливу увагу зміцненню імунітету.

Після ослаблення запальних явищ необхідно вирішити долю зуба. Якщо зуб розташовується правильно і для нього вистачає місця в зубній дузі, його можна зберегти. Якщо ж зуб росте вестибулярно або коронкою до другого моляра, періодично запалюється, такий зуб слід видалити в плановому порядку. Також видаляють зуби мудрості, постійно травмуючі слизову оболонку щоки, або навколо яких розташовані пухлини і пухлиноподібні утворення.

Цікаве по темі:  Антибіотики при флюсі: обізнаний, значить озброєний

Видалення зуба мудрості обов’язково потрібно проводити під контролем рентгенограми, щоб бачити розташування його коронки і коренів, стан періодонта і навколишнього кісткової тканини, наявність і локалізацію утворень в кості.