Епідпаротит

Епідпаротит (епідемічний паротит) — гостре запальне захворювання слинних залоз, виникнення якого обумовлено вірусними агентами. Іноді спостерігається розвиток патології нервової системи.

В якості пацієнтів найчастіше виступають діти 6-10 років, дуже часто бувають спалахи епідемії цієї хвороби (в основному, в закритих дитячих колективах).

Найбільш часто уражаються привушні слинні залози, вкрай рідко — під’язикові або подніжнечелюстние.

Передача вірусу відбувається повітряно-краплинним або контактним шляхом, інкубаційний період становить кілька тижнів.

Клінічні прояви

Існує три форми епідемічного паротиту: легка, среднетяжелой і важка.

Для легкої форми не характерне порушення самопочуття. Часто уражається тільки одна слинна заліза (одностороннє ураження). Порушення слиновиділення (гіпо- та гіперсалівації) не спостерігається. Пальпація припухлості слинної залози трохи болюча, але буває і безболісною, з проток виділяється чиста прозора слина в помірній кількості. Всі явища зазвичай проходять протягом декількох днів.

При среднетяжелой формі хворі скаржаться на сухість у роті, наявність болючої припухлості в області ураженої слинної залози. Практично завжди страждає загальний стан — у пацієнтів підвищена температура, головний біль, поганий сон і апетит, хворобливі відчуття в м’язах і суглобах. Огляд дозволяє виявити припухлість околоушно-жувальної області, як правило, обох сторін. З одного боку припухлість виражена сильніше, ніж з іншого. У порожнині рота відзначається запалення слизової оболонки навколо протоки ураженої залози.Такий стан може триматися близько тижня, потім запальні явища слабшають.

Важка форма епідемічного паротиту характеризується значним порушенням соматичного стану. Воно проявляється у вигляді підвищеної температури тіла (іноді до 39,5-40С), головним болем, безсонням. Також розвиваються місцеві зміни — з’являється припухлість околоушно-жувальної області, яка може поширитися і на сусідні області — підочноямкову, подвисочную, сосцевидную або поднижнечелюстную. При пальпації ураженої залози відзначається її хворобливість. Шкіра над припухлістю напружена, але в кольорі не змінена.

Цікаве по темі:  Гострий зубний біль: що робити?
ActionTeaser.ru - ����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¿����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¸����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������µ����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¿����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¿����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������½ ����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¿����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������µ����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������º����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������»����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¼����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°

Найчастіше знижується виділення слини з відповідної залози, в деяких випадках обмежена відкривання рота. При гнійному процесі з проток виділяється гній.

Існує два напрямки розвитку важкої форми епідпаротиту: у кращому випадку, через кілька днів (зазвичай до тижня) нормалізується загальний стан, зменшується припухлість, зникає хворобливість, слиновиділення приходить в норму. У гіршому випадку може відбутися абсцедирование процесу (освіта порожнини, наповненої гнійним ексудатом).

Важка форма епідемічного паротиту небезпечна розвитком різного роду ускладнень: нервової системи — менінгіт, енцефаліт (іноді уражаються зоровий, окоруховий, переддверно-улітковий нерви), психічні розлади; панкреатит, нефрит та інші.

Діагностика та дифдиагноз

Поставити діагноз «епідемічний паротит» можна, грунтуючись на даних анамнезу та клінічної картини. Характерним є контакт з хворим, після якого розвинулося захворювання. Для підтвердження діагнози можна провести реакцію зв’язування комплементу або гальмування гемаглютинації.

Відрізняти епідпаротит потрібно від:

  • сіаладеніта
  • пухлин слинних залоз (наприклад, плеоморфной аденоми), для яких характерне повільне і поступове збільшення освіти (від декількох місяців до декількох років). Саме освіту має вигляд безболісного округлого кульки

Лікування епідпаротиту

Лікування епідемічного паротиту симптоматичне і спрямоване на попередження ускладнень, а також поширення захворювання. Для цього необхідно ізолювати хворого, призначити йому постільний режим на строк до тижня.

Місцево можна застосовувати компреси з мазями, фізіолікування (ультрафіолетове випромінювання, УВЧ). Показані полоскання порожнини рота антисептиками, інтерфероном.

У випадку розвитку гнійного процесу показано хірургічне втручання — розкриття і обробка гнійного вогнища. Такі операції проводять у лікарні.

Якщо важка форма епідемічного паротиту ускладнюється ураженням нервової та інших систем, показана консультація відповідних лікарів-спеціалістів.

Профілактика

У разі виявлення у пацієнта захворювання повинні бути вжито такі заходи для попередження її поширення на інших членів колективу: по-перше, ізоляція хворого, по-друге, дезінфекція речей і предметів, до яких торкався хворий, по-третє, постійні провітрювання приміщення.

MAXCACHE: 0.41MB/0.00071 sec