Симптоми остеохондрозу поперекового відділу. Як позбутися?

Остеохондроз – захворювання, яке зустрічається досить часто. Це захворювання характеризується дегенеративними змінами міжхребцевих дисків зі зниженням їх висоти. Хрящова тканина міжхребцевих дисків, уражена остеохондрозом, твердне і перестає амортизувати, починає тиснути на нервові закінчення.

В результаті цих процесів з’являються больові відчуття в місці ураження дисків. Остеохондроз розвивається поступово, на перших порах це можуть бути лише відчуття дискомфорту в області хребта. Діагноз зазвичай ставиться вже при вираженому больовому синдромі з допомогою спеціальних обстежень.

Більше 50% випадків остеохондрозу припадає на попереково-крижовий відділ хребта. Це відбувається, тому що на цей відділ припадає найбільше навантаження. І тут найчастіше утворюються грижі і протрузії – ускладнення остеохондрозу.

Основні причини розвитку остеохондрозу

  • Спадкова схильність;
  • Травми хребта;
  • Несприятливі екологічні умови;
  • Порушення постави, сколіоз, нестабільність сегментів хребетного стовпа,
  • Плоскостопість;
  • Малорухливий спосіб життя;
  • Підйом надмірних тягарів;
  • Надмірна вага;
  • Вікові зміни;
  • Нерівномірно розвинена кістково-м’язова система;
  • Нервове перенапруження;
  • Переохолодження.

Симптоми остеохондрозу поперекового відділу хребта

Як говорилося вище, остеохондроз прогресує поступово. Основні симптоми остеохондрозу поперекового відділу – майже постійні ниючі болі в районі попереку. Ці болі можуть іррадіювати в крижі, ноги, органи малого тазу. Може виникати відчуття, ніби «прострілило» від попереку до п’яти. Посилення болю відзначається при піднятті ваги, різких рухах.

Симптоми попереково-крижового остеохондрозу посилюються по мірі погіршення стану міжхребцевих дисків. Зменшується об’єм рухів. Якщо в цій стадії остеохондроз ще не діагностований, не призначено лікування, дегенерація дисків триває. З’являються симптоми поперекового остеохондрозу, пов’язані з ураженням нервових корінців, так як захворювання ускладнюється грижами міжхребцевих дисків, кістковими розростаннями, спондилолістезом, спондилоартрозом. До наявних симптомів додаються оніміння і ломота в ногах, порушення чутливості, гіпотрофія, зниження рефлексів, слабкість у іннервіруемих м’язах.

Цікаве по темі:  Сіточка для прикорму(ниблер) – для чого потрібна і як використовувати?
ActionTeaser.ru - ����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¿����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¸����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������µ����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¿����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¿����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������½ ����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¿����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������µ����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������º����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������»����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¼����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°

Лікування остеохондрозу, зазвичай, проводить лікар невролог. Для постановки діагнозу проводиться первинний огляд. Лікар досліджує хребет в різних положеннях. Звертається увага на поставу, нижні кути лопаток, бічні контури талії, відхилення міжсідничної борозни. Обмацування хребта допомагає визначити наявність чи відсутність деформації, встановити локалізацію і ступінь хворобливості. Остаточний діагноз ставиться після комплексного обстеження, що включає рентгенографію або комп’ютерну, магниторезонансную томографію. Ці обстеження дають реальне уявлення про стан хребців, міжхребцевих дисків і спинно-мозкового каналу.

Лікування проводиться, в основному, консервативними методами.

Лікування остеохондрозу спрямоване на усунення больового синдрому, відновлення функції спинномозкових корінців і припинення процесу дистрофічних змін в міжхребцевих дисках.

Остеохондроз поперекового відділу хребта – захворювання, що носить хронічну форму. При несприятливих умовах вона може загостритися. І тоді людина у всій повноті відчує гострі болі, «простріли» і всі інші симптоми остеохондрозу поперекового відділу.

Під час загострення обов’язково потрібен спокій, хоча б два-три дні і прийняття всього комплексу заходів. Для лікування остеохондрозу будь-якого відділу хребта застосовуються наступні методи:

  • Лікарська терапія, спрямована на зняття запалення;
  • Лікарська терапія, спрямована на поліпшення живлення міжхребетних дисків, відновлення хрящової тканини;
  • Фізіотерапія;
  • Мануальна терапія;
  • Тракція (витягування) хребта;
  • Лікувальна фізкультура.

В цілому, процес лікування остеохондрозу може бути досить успішним. Поперековий остеохондроз хоч і найпоширеніший, але його лікування не найскладніше. Найбільші труднощі викликає лікування остеохондрозу шийного відділу, так як вона вимагає підвищеної уваги й акуратності, адже через цей відділ проходять великі нервові стовбури і артерії. Неправильні дії можуть призвести навіть до інвалідності, що трапляється вкрай рідко у випадках поперекової локалізації недуги.