Що робити, коли у дітей з’являються симптоми алергії на кішок?

Алергія на кішок у дітей: симптоми та причини стану

За статистикою, від алергії страждає кожна четверта людина на планеті. Самої образливою у випадку з дітьми виявляється негативна реакція організму на кішку. Малюки завжди готові до спілкування з м’якими і пухнатими грудочками, тому заборони, що виникають на тлі алергічного відповіді, стають для них справжньою катастрофою. Та й батькам часто не так просто відмовитися від кота, який вже давно став членом сім’ї.

Як стверджують фахівці, алергія на кішок у дітей – ще не вирок. Виявивши перші симптоми стану, необхідно переконатися, що джерелом подразника є саме домашній вихованець. Навіть у разі підтвердження діагнозу існують методи, за допомогою яких можна організувати співіснування дитини і кішки.

Механізм дії збудника алергії

Багато людей помилково вважають, що алергія на кішок викликається їх вовною. Вони відмовляються від пухнастих персів на користь модних сфінксів, але через якийсь час все ж виявляють у дітей ознаки імунної відповіді. Насправді, наявність вовни або її довжина не грають ніякої ролі.

Реакція організму виникає в результаті контакту з тим, що накопичується на ворсинках і продуктами життєдіяльності тварини. Найчастіше симптоми у дитини провокують особливі білкові структури, що містяться в складі сечі, лупи та слини тварин. Вони легко відокремлюються від базової субстанції й осідають на подушках, килимах, одязі.

Крім цього, на поверхні шкіри або шерсті кота, на його лапах і у вухах може накопичуватися значна кількість пилу, пилку або цвілі. Це особливо характерно для не щеплених тварин і вихованців, яким дозволено гуляти на вулиці. У цьому випадку кішка виступає тільки в якості переносника алергену і не представляє ніякої небезпеки для дитини.

Симптоми, характерні для алергії на котячих

Навіть сьогодні лікарі і вчені до кінця не встановили причини і механізм розвитку алергії, тому в кожному конкретному випадку її симптоми можуть проявлятися індивідуально. Клінічна картина залежить від ступеня розвитку у дітей імунітету, наявність супутніх станів і навіть сезонності:

1. В одних випадках прояви стають очевидні відразу після контакту, в інших – тільки через деякий час (від 2 до 6 годин).
2. Ознаки можуть бути явними або змазаними. У однієї дитини вони досить швидко проходять самі або знімаються антигістамінними препаратами, в іншого – поступово згасають і довго.
3. Нерідко в зимовий період алергія зовсім не проявляється, а перші симптоми виникають тільки навесні. Це обумовлено запуском ряду фізіологічних процесів в організмі тварини.

Порада: Навіть якщо відповідь організму на кішку невиразний і не доставляє маляті істотного дискомфорту, необхідно звернутися за консультацією до фахівця. Під дією ряду факторів ознаки можуть посилитися і навіть сприяти розвитку астми.

Найчастіше алергія на котячих у дітей проявляється наступним чином:

Не варто відразу ж у всьому винити тварина. На виявлення причини доведеться витратити певний час.

Особливості постановки діагнозу

Діагностування алергії у дітей починається ще в домашніх умовах. Перед тим, як вирушати до лікаря, необхідно провести ряд маніпуляцій, які дозволяють звузити коло «підозрюваних»:

При цьому потрібно врахувати, що алергія може бути не просто на кішок, нерідко імунну відповідь проявляється від контакту з певною породою або навіть конкретною особистістю.

Поширені помилки при проведенні діагностики

Трапляється, що батьки починають підозрювати у дітей алергію на кішок, стикаючись із проявами звичайного кон’юнктивіту, риніту або дерматиту. В обов’язковому порядку треба перевірити вихованця на присутність інфекційних і інвазивних збудників. Нежить може виявитися проявом хламідіозу, мікоплазмозу, токсоплазмозу. Ураження шкіри нерідко виявляються проявом корости або лишаю. Варто врахувати, що у тварин прояви перерахованих станів можуть повністю бути відсутнім.

Особливу увагу варто приділити ймовірності паразитування на поверхні шкіри дитини кліщів, носієм яких є саме кішки. Вихованці на їх присутність ніяк не реагують, а у людини (особливо у дітей) досить швидко виникає роздратування на шкірі. Нерідко провокують алергію не самі тварини, а їх шампуні, корм, наповнювач для туалету, іграшки.

Що робити, якщо у малюка все ж алергія на домашнього улюбленця?

У випадках, коли алергія у дітей підтверджується, але повністю відмовлятися від спілкування з тваринами не хочеться, можна скористатися наступними рекомендаціями:

1. Потрібно підібрати оптимальну породу. Якщо є можливість, то кошеня варто взяти на кілька днів поспостерігати за реакцією дитини. Найменш алергенних вважаються такі породи Сфінкс, Ашеру, Бомбей, Уральський Рекс, Девон Рекс.
2. На кішок негативна реакція у людини виникає набагато рідше, ніж на котів. Особливо, якщо вони стерильні.
3. Вихованці світлого забарвлення провокують алергію рідше, ніж темного.
4. Господарі пухнастих вихованців повинні регулярно провітрювати кімнати, проводити в них вологе прибирання, стежити за вологістю повітря.
5. Тварина і його приналежності повинні бути максимально віддалені від малюка.
6. Необхідно позбавитися від речей, які накопичують шерсть і лупа вихованця. М’які крісла краще замінити шкіряними, килими – лінолеумом, вовняні речі потрібно тримати в шафах.
7. Рекомендується з дитинства привчати дитину до миття рук після контакту з твариною. Одяг малюка теж варто прати частіше, використовуючи гіпоалергенні порошки.
8. Кішку, провокує імунну відповідь, потрібно частіше мити. Годувати її необхідно спеціальним кормом високої якості.
9. Примітно, що діти з алергією на котячих (за умови не дуже виражених клінічних проявів) можуть зовсім позбутися від недуги, постійно контактуючи з вихованцем.

При всьому цьому не можна забувати, що алергічні прояви у відповідь на кішку або будь-який інший подразників вказують на слабкість імунітету у дітей. Допомога дитині має бути комплексною – від набору антигістамінних препаратів, використовуваних у разі необхідності, до вітамінів і мікроелементів, сприяють зміцненню захисних сил дитячого організму.