Коли дитина починає агукати і як на це реагувати?
Коли діти починають гуляти і агукати?
Багатьох мам цікавить, коли дитина починає агукати, можна прискорити цей процес і що робити, якщо дитина відмовляється йти на контакт. Якщо говорити всі діти починають в різний час, то гулят приблизно в один і той же. Це пояснюється особливостями формування мовленнєвого апарату, типом дитячого сприйняття навколишнього світу.
Незважаючи на те, що у зовсім маленьких дітей ще немає чіткого розуміння значущості матері або батька, зв’язок він відчуває на підсвідомому рівні, і вона поступово зміцнюється в ході тактильного спілкування. Малюк чує голоси батьків і саме вони стають його першим орієнтиром у сфері звуків. Через якийсь час дитина починає освоювати новий варіант спілкування.
Чому агукает малюк і як це відбувається?
В перший місяць життя немовля хоч і чує, що говорить йому мама, але часто ніяк не реагує на звернену до нього мову. Як тільки він починає сприймати, з’являються спроби дати гідну відповідь. За статистикою, вік 1,5 місяці – оптимальний час, коли діти починають агукати. Для цього вони намагаються формувати губами трубочку, потім розтискати їх і видають перші голосні звуки. Вони можуть бути уривчастими або протяжними, одноманітними або різними, букви вимовляються окремо або комбінуються. В той момент, коли до гласним приєднуються губні приголосні звуки, вважається, що немовля почав гуляти.
Діти не намагаються вимовити саме «агу», просто з-за гортанного вимови і вад мовного апарату вони спочатку не здатні на що-небудь інше. Чуючи свої ж звуки або звернену до них мова, малюки часто завмирають і прислухаються. Потім йде фаза активного прояву інтересу, яка супроводжується рухами ручок і ніжок, інтенсивним гулением і своєрідним дзюрчанням. Цей етап пожвавлення рекомендується стимулювати, підключаючись до «розмови» і підкріплюючи свої дії тактильними відчуттями.
Потрібно заохочувати спроби дитини в перші місяці?
Дитина не навчиться говорити самостійно, йому потрібен стимул і зразок для наслідування. Не варто прислухатися до порад знайомих залишити дитину в спокої до того часу, як йому виповниться рік. Тільки постійне спілкування з малюком гарантує його активний розвиток та досить швидке становлення мови.
Єдине, на що звертають увагу фахівці – немає потреби спілкуватися з немовлям на його мові, що це тільки затримає його на етапі гуління. Тут навчається дитина, тому і він повинен орієнтуватися на нормальну мову, виражену правильними, але простими словами.
У налагодженні контакту допоможе дотримання таких рекомендацій:
Порада: Вкрай не рекомендується в цей період життя немовляти тримати його в приміщенні з активно і голосно працюючим телевізором. Малюки, вбираючі все як губка, можуть через якийсь час неприємно здивувати своїми знаннями. Краще включати немовляті мелодійну музику, щоб він уже з дитинства розробляв свої голосові зв’язки.
Виконуючи перераховані маніпуляції, можна розраховувати на те, що малюк досить скоро почне говорити складами, а через якийсь час і цілими словами. При цьому квапити його не варто, все прийде в свій час.
Що робити, якщо дитина не почав говорити в потрібний час?
Час між першим агуканьем і чітким осмисленим словом може становити кілька місяців і залежить це від індивідуальних особливостей немовляти, того часу, який йому приділяють батьки. Про існування проблеми варто задуматися, якщо протягом першого року життя малюк так і не почав говорити. В якості причин такого розвитку подій найчастіше виділяють наступні моменти:
- Дитина погано себе почуває. Якщо малюка хвилюють дискомфортні відчуття або йому не забезпечені комфортні умови, спілкуватися з оточуючими він не стане, воліючи вередувати звичним способом.
- Немає необхідної уваги з боку дорослих. У разі ігнорування намагань малюка оточуючими він досить швидко забуде про свій набутий навички. Якщо малюк хоче «поспілкуватися», краще залишити всі справи і приділити йому належну увагу.
- Проблеми неврологічного характеру або порушення слуху. При виникненні подібних підозр необхідно проконсультуватися з фахівцем. Особливу увагу варто приділити даного моменту, коли малюк взагалі не намагається хоч якось спілкуватися з оточуючими за допомогою доступних йому звуків.
Якщо діяти за всіма правилами і регулярно займатися з дитиною, то до кінця першого півріччя життя він вже навчитися повідомляти про свої бажання і проблеми, змінюючи інтонацію голосу. До кінця другого півріччя у нього в запасі вже буде кілька стійких слів, які він буде адекватно використовувати у процесі спілкування.