Кіста куприка: сучасні способи діагностики і лікування

Периневральна кіста – це утворення, заповнене рідиною, що формується в просвіті каналу хребта. Проявляється больовим синдромом в області попереку. Найчастіше кіста куприка спостерігається у людей у віці 20-45 років.

Причини виникнення

Основною причиною появи кісти в області попереково-крижового відділу є розширення корінця нерва головного мозку, яке заповнюється спинномозковою рідиною. Дана патологія має ще одну назву – тарлова кіста куприка.

Відбуватися це може з наступних причин:

  • розвиток патологічних процесів, що сприяють гальмуванню нормального відтоку ліквору;
  • збільшення тиску спинномозкової рідини;
  • отримання різного роду травм попереково-крижового відділу.

Основні симптоми

Якщо кіста має невеликі розміри, то вона може протягом тривалого часу розвиватися безсимптомно. Бувають випадки, коли дана патологія виявляється випадково при обстеженні інших внутрішніх органів, наприклад, при проведенні МРТ.

З часом утворення починає збільшуватися, що призводить до здавлення корінців спинних нервів. Це сприяє появі сильного болю у спині та інших неврологічних симптомів.

Периневральна кіста куприка найчастіше проявляється наступним чином:

  • виникає сильний біль у ділянці сідниць, попереку і крижів після тривалого перебування в одній позі (наприклад, сидячи) або при активних рухах;
  • відчувається слабкість у м’язах нижніх кінцівок, що часто призводить до кульгавості;
  • порушується робота сечового міхура і кишечника (можуть відзначатися часті запори).

Варто відзначити, що дана патологія досить часто маскується під інші захворювання і може проявлятися абдоминальными болями і мігренню.

Небезпека кісти

Небезпека кісти, що утворилася в попереково-крижовому відділі, в тому, що при несвоєчасному лікуванні можуть з’явитися пухлини крижів, які в 30% випадках є злоякісними. Вони вимагають термінового хірургічного втручання та тривалого реабілітаційного періоду.

Тому при наявності підозр на дану патологію, слід негайно відвідати лікаря і пройти ретельне обстеження.

Цікаве по темі:  Як відновити мікрофлору кишечника: дієві методи

Діагностика

ActionTeaser.ru - ����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¿����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¸����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������µ����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¿����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¿����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������½ ����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¿����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������µ����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������º����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������»����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������¼����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½������¯����¯�¿�½������¿����¯�¿�½������½����¯�¿�½���¯���¿���½������¯������¿������½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°

Діагностикою подібного роду захворювань займається нейрохірург. Збір анамнезу дозволяє йому визначитися з етіологією захворювання і подальшою тактикою. На першому ж прийомі лікар в обов’язковому порядку проводить пальпацію. Цей діагностичний метод дає можливість виявити точну локалізацію больового синдрому та супутні порушення.

Для постановки точного діагнозу, лікарем можуть бути призначені наступні методи обстеження:

  • рентген;
  • КТ або МРТ;
  • УЗД хребетного стовпа;
  • мієлографія;
  • електроміографія.

За допомогою даних методів діагностики можна визначити місце розташування освіти, а також його розміри.

Лікування

Існує два способи лікування периневральної кісти:

  • оперативний;
  • консервативний.

Перший застосовується у випадках, коли кіста набуває великі розміри (більше 1,5 см). Операція проводиться під загальним наркозом. Під час неї в області попереково-крижового відділу робиться надріз, який відкриває доступ до освіти. Лікар за допомогою скальпеля розкриває порожнину кісти і видаляє всі її вміст, який потім відправляється в лабораторію для дослідження.

Так як після операції є ризик розвитку рецидиву, перш ніж зашивати розріз, хірургом в звільнилася порожнину вводитися спеціальний склад, який сприяє швидкому зрощенню клітин.

У тому випадку, якщо кіста має маленькі розміри, застосовується консервативний метод. Він включає в себе (всі лікарські препарати призначаються в індивідуальному порядку):

  • строгий постільний режим;
  • прийом знеболюючих і нестероїдних препаратів;
  • прийом лікарських засобів, що стимулюють обмінні процеси в тканинах;
  • прийом міорелаксантів, що сприяють зняттю напруги м’язів;
  • фізіотерапія;
  • прийом вітамінів, поліпшують стінки судин (наприклад, вітаміни С і групи В).

У тому випадку, якщо консервативний метод лікування не приносить позитивного результату (хворого, продовжують турбувати болі в попереку, кіста продовжує збільшуватися в розмірах), призначається операція.

Варто зазначити, що розвиток периневральной кісти в попереково-крижовому відділі може призвести до розвитку серйозних ускладнень, у тому числі і до розвитку раку. Тому при появі первинних ознак патології не можна займатися самолікуванням. Необхідно терміново звертатися за допомогою до лікаря.

Цікаве по темі:  Ехінококоз печінки, або гидатидозный альвеококоз - лікування народними або хірургічними засобами, діагностика, узд, ознаки ураження легень у дітей, патогенез ехінококозу, ускладнення і операція

Пам’ятайте, чим довше ви будете відкладати візит до фахівця, тим важче будуть наслідки.

MAXCACHE: 0.39MB/0.00152 sec