Характеристика невриту сідничного нерва

Що таке неврит сідничного нерва

Неврит сідничного нерва – це захворювання запального характеру, що вражає сідничний нерв, яке супроводжується ішіасом. Ішіас – це біль, оніміння і поколювання, які виникають при подразненні нервових корінців, що йдуть до сідничного нерва. Сам сідничний нерв сформований нервовими корінцями, які виходять із спинного мозку в поперек. Через сідниці проходять гілки сідничного нерва, потім вони спускаються вниз в ногу, до стопи. Неврит може бути самостійною патологією або свідчити про якесь захворювання.

Причини невриту

Ішіас виникає по безлічі різних причин. Більшість з них пов’язані з формуванням грижі міжхребцевого диска, яка чинить тиск на нервові корінці, що йдуть до сідничного нерва. До грижі міжхребцевого диска можуть призводити різні причини. Також можуть бути й інші фактори, під впливом яких виникає неврит. Нещодавно була розроблена теорія, по якій значну вагу в розвитку ішіасу має емоційний стан людини.

До провокуючих причин невриту сідничного нерва відносяться:

• стеноз спинномозкового каналу, защемлений нерв в результаті різних патологій;
• переохолодження;
• травми;
• інфекції (грип, герпес, малярія та ін);
• інтоксикація (алкоголем, важкими металами та ін);
• вагітність;
• артрит;
• кісткові шпори;
• остеохондроз;
• цукровий діабет;
• пухлина та ін

Ознаки розвитку

Симптоми невриту сідничного нерва наступні:

• 
• больові відчуття, які виникають у хребті або в області сідниць, іррадіюють в ногу і тягнуться вниз, до стопі;
• біль посилюється при тривалому стоянні або сидінні хворого, а при розтягуванні хребців (при лежанні або ходьбі) больові відчуття стають менш вираженими;
• виникнення поколювання або оніміння в нозі, що пов’язано з порушенням нормальної чутливості (вона зменшується або підвищується);
• загальна слабкість;
• втрата свідомості при сильному больовому синдромі.

Запалення локалізується в одній з ніг. Біль може носити різний характер: це може бути пекуча, колюча, різка або ниючий біль. Передувати виникненню нападу при хронічному перебігу захворювання можуть фізичні навантаження або емоційні потрясіння, а також переохолодження. Нерідко біль з’являється в нічний час доби.

Ускладнення

Ураження сідничного нерва може призвести до різних ускладнень. Це можуть бути вегетативні порушення у вигляді набряклості і почервоніння шкіри, підвищеної пітливості стоп.

Також наслідки невриту пов’язані з тим, що пацієнт посилює опору на здорову ногу, у результаті чого відбувається зміна його ходи. Функціонування нерва може бути порушено або знижена навіть у періоди ремісії. При цьому може відбутися зменшення сідничної, стегнової або литкового м’язів. Тимчасове знерухомлення м’язів призводить в кінці кінців до складнощів при згинанні гомілки, пальців стопи або поворотів стопи.

Діагностування

Для виявлення захворювання та встановлення діагнозу пацієнт повинен пройти огляд і обстеження у лікаря. Огляд пацієнта, постукування молоточком дозволяють оцінити ступінь розвитку захворювання і чутливість хворого.

На підставі клінічної картини хворому призначають рентгенологічне обстеження, магнітно-резонансну томографію (МРТ) та інші дослідження. Вони спрямовані на виявлення причин ішіасу.

Лікування

Лікування невриту сідничного нерва є дуже складним завданням. Це пов’язано з проблемами у визначенні причин патології. В цілому лікування симптоматичне. Медикаментозна терапія включає нестероїдні протизапальні препарати (наприклад, ібупрофен), знеболюючі засоби, вітаміни.

Широко застосовується фізіотерапія при лікуванні невриту. Це можуть бути прогрівання, електрофорез, рефлексотерапія. Корисними вважаються грязелікування, відпочинок в санаторії. Також застосовують масаж. У деяких випадках масаж проводять із застосуванням холоду, що полегшує стан пацієнта.

Гімнастика є невід’ємною частиною лікувальної терапії. Її проведення здійснюється регулярно в період ремісії. Навіть звичайні регулярні прогулянки поліпшать стан. У період загострення рухова активність повинна бути максимально виключена. Пацієнт повинен перебувати в стані спокою, спати на твердій поверхні.

В якості профілактики слід пам’ятати про емоційної складової, як теоретичної першопричину патології. Слід уникати стресів і переживань. Також важливо усунути надмірні фізичні навантаження, переохолодження і уникати хронічних інфекцій.