Дисплазія кульшового суглоба у новонароджених та вроджений вивих стегна
Причини дисплазії кульшового суглоба, симптоми і лікування новонароджених
Дисплазія кульшового суглоба – це вроджена неповноцінність суглоба, здатна привести до його пошкодження. Дисплазія у новонароджених є безпосередньою причиною виникнення вродженого вивиху стегна. Ця патологія, в свою чергу, може призвести до зміни ходи, хронічного больового синдрому та істотно обмежити рухливість в майбутньому.
Причини
Дисплазія кульшових суглобів зустрічається по всьому світу. Найбільше дітей, що страждають цією патологією, знаходиться в країнах Європи та Північної Америки. Серед жителів Африки захворювання зустрічається вкрай рідко. Ймовірно, це пов’язано з генетичними особливостями африканського населення, а також традицією носити немовлят у спеціальному пристосуванні (слінгу) з розведеними ногами.
Незрілість і дисплазія кульшових суглобів частіше зустрічаються у дівчаток. Природою передбачено, що жіночі кістки більш гнучкі і пластичні, ніж чоловічі. У 65% випадків відзначається ураження лівого кульшового суглоба, у 20% — обох.
Фактори ризику розвитку дисплазії і вивиху стегна:
Розвиток захворювання і класифікація
Залежно від ступеня вираженості процесу виділяють 4 стадії розвитку хвороби:
Фізіологічна незрілість кульшових суглобів – стан, прикордонне між нормою і патологією. Проблема найчастіше виявляється у недоношених дітей. Жодних симптомів захворювання при цьому не зазначається. Виявити незрілість суглобів вдається тільки при проведенні УЗД.
При предвывихе голівки стегна процес зачіпає тільки частина суглоба. Головка тазостегнової кістки вільно рухається. Зв’язки і м’язи, що оточують суглоб, розслаблені і не виконують свою функцію.
Підвивих голівки стегна – це явище, при якому головка стегнової кістки частково знаходиться поза зміненого суглоба. Лікування патології в цій стадії проводиться тільки в стаціонарі.
Вроджений вивих стегна – це патологія, при якій голівка стегнової кістки повністю випадає за межі суглоба. Це крайня ступінь вираженості дисплазії у немовлят.
Симптоми
Існує цілий ряд ознак, що дозволяють запідозрити дисплазію у новонароджених:
Огляд немовляти при підозрі на незрілість або вроджений вивих стегна проводиться при хорошому освітленні в комфортній обстановці. Найкраще оглядати немовляти незабаром після годування, у стані максимального розслаблення м’язів. В першу чергу слід оцінити розташування складок шкіри і їх симетричність. Цей симптом найбільш інформативний у дітей старше 3 місяців. Асиметрія шкірних складок – норма для новонароджених та немовлят у віці 1-2 місяців. При двосторонньому вивиху стегна ця ознака не має діагностичного значення.
Укорочення стегна і обмежене розведення кінцівок – вірні ознаки дисплазії тазостегнових суглобів. При огляді слід зігнути ноги дитини в колінах і розвести їх в сторони. Норма – розведення кінцівок в тазостегнових суглобах до кутів 80-90 градусів. Обмеження розведення до 50-60 градусів дає підстави припустити вроджений вивих стегна і направити дитину на УЗД.
Рада
Всім дітям з підозрою на незрілість або вивих кульшових суглобів слід пройти УЗД у віці 1 місяця.
Існують специфічні прийоми, які використовуються для діагностики дисплазії у новонароджених. Серед них особливої уваги заслуговує симптом «клацання». Ознака виявляється переважно до 7-го дня життя дитини. Через тиждень після народження формується фізіологічний гіпертонус, і симптом «клацання» розпізнати буде досить складно. У віці після 1 місяця ознака зберігається тільки у 25% дітей.
Симптом «клацання» зустрічається тільки при важкому ураженні кульшового суглоба. Якщо у малюка сформувалося вивих стегна, то при спробі вправлення головки суглоба назад в вертлужную западину лунає характерний звук. У деяких дітей цей симптом не виявляється навіть при однозначно виявленої при УЗД патології.
Існує ще кілька прийомів, що дозволяють запідозрити патологію ще в пологовому будинку до проведення УЗД. Всі тести проводить лікар-неонатолог. При виявленні будь-яких відхилень проводиться додаткове обстеження.
Дисплазія і вроджений вивих стегна не завжди виявляються вчасно. Трапляється, що дитина вперше потрапляє на огляд до ортопеда у віці 1 року і старше. У цьому разі звертають на себе увагу такі симптоми захворювання:
Інструментальна діагностика
Для виявлення дисплазії у немовлят застосовуються наступні методи.
Ультразвукове дослідження
Педіатри рекомендують робити УЗД всім новонародженим у перші дні життя. Такий підхід дозволяє вчасно виявити як незрілість кульшового суглоба, так і більш серйозну патологію – вроджений вивих стегна. УЗД проходить абсолютно безболісно для дитини і вважається безпечним і ефективним способом виявити патологію на ранніх стадіях.
УЗД в пологовому будинку проводиться не у всіх регіонах країни. В обов’язковому порядку обстеження призначається дітям, у яких при первинному огляді було виявлено ознаки дисплазії тазостегнових суглобів. Іншим малятам УЗД виконується у віці 1 місяць.
Повторне УЗД проводиться у віці 3 місяців. В цей час йде фізіологічна незрілість суглобів, і стає простіше виявити серйозні відхилення. За результатами тесту призначаються додаткові обстеження і підбирається оптимальне лікування з урахуванням віку та ступеня тяжкості захворювання.
Рада
При виявленні будь-яких відхилень по УЗД покажіть дитину ортопеда.
Важливо пам’ятати, що фізіологічна незрілість кульшових суглобів – норма для першого місяця життя. Дозрівання кісткових структур відбувається протягом 4 тижнів. Остаточний діагноз ставиться тільки після повторного дослідження. У зв’язку з цим багато фахівців відмовляються від обов’язкового УЗД-скринінг всіх новонароджених в пологовому будинку, вважаючи за краще почекати встановлений самою природою строк в 1 місяць.
При проведенні УЗД лікар робить вимірювання декількох кутів в лініях перетину найбільш значущих точок. На підставі отриманих даних визначається ступінь зрілості кульшового суглоба. У кожного з обчислених кутів є свої певні параметри, які слід враховувати при виставленні діагнозу та підборі схеми терапії.
За результатами УЗД визначається значення двох кутів:
У немовлят з фізіологічною незрілістю суглобів кут альфа буде 57-60 градусів, бета – 55-60 градусів. Вроджений вивих стегна буде відрізнятися значним відходженням від норми.
Рентгенологічне дослідження
Підозра на вивих стегна по УЗД – привід для рентгенологічного дослідження кульшового суглоба. При фізіологічної незрілості і незначних відхиленнях від норми обстеження не проводиться. Оптимальний вік для рентген-діагностики – 3 місяці.
Принципи лікування
Лікування дисплазії у новонароджених залежатиме від віку дитини та ступеня тяжкості захворювання. При незрілості суглоба рекомендується широке сповивання. Малюка слід якомога частіше носити на руках з розведеними в тазостегнових суглобах ніжками животом до собі (поза жаби). На допомогу батькам можуть прийти слінги – спеціальні переноски для дітей. Підбирати слінг необхідно з урахуванням віку і ваги дитини. Спеціальне ортопедичне лікування у цьому випадку не вимагається.
Рада
Не використовуйте переноску- «кенгуру» для носіння дітей з патологією кульшових суглобів!
Освоїти широке сповивання може будь-який батько. Між ніжок малюка кладеться скручена у джгут пелюшка так, щоб кут відведення в суглобах становив більше 60 градусів. Інший пелюшкою ноги дитини фіксуються в потрібному положенні. Широке сповивання найбільш ефективно в перший місяць життя немовля.
Лікування серйозних змін кульшового суглоба проводиться з використанням спеціальних ортопедичних пристосувань:
Всі пристосування служать однієї мети – утримувати ніжки дитини в розведеному положенні. При цьому головка стегнової кістки поступово встає на місце, і вроджений вивих стегна нейтралізується. В даний час пріоритет віддається м’яким шин-розпірок. Таке лікування застосовується у віці до 3 місяців.
В якості допоміжної терапії призначається масаж і лікувальна гімнастика. Якщо протягом зазначеного часу позитивного ефекту не спостерігається, постає питання про хірургічної корекції. Відмова від операції загрожує розвитком коксартрозу – важкого інвалідизуючого захворювання, що приводить до деформації і повної нерухомості кульшового суглоба.
Хірургічне лікування проводиться в наступних ситуаціях:
Хірургічне лікування виконується в основному у дітей старше 12 місяців. При певних показаннях лікар може провести операцію в більш ранньому віці. Після хірургічної корекції триває фіксація суглобів спеціальними ортопедичними пристосуваннями або гіпсом. Загальний курс лікування становить від 1 до 6 місяців.
Специфічна профілактика захворювання не розроблена. Вільне сповивання з народження і носіння в слінгу знижують ризик розвитку дисплазії тазостегнових суглобів. Регулярні огляди у ортопеда протягом першого року життя дозволяють вчасно виявити патологію і уникнути розвитку серйозних ускладнень.